Особливості проведення уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів

При підготовці та проведення уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів звертаємо увагу на:

         по-перше:

 планувати уроки, враховуючи специфіку літератури як вид мистецтва;

         по-друге:

добирати літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності:

         по-третє:

вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії,релігії, філософії свого краю:

         по-четверте:

 забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино- /народо/-/україно/-знавчих традицій:

         по-п’яте :

виробляти  особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися, самоствердитися.

Інтерес школярів до літератури рідного краю з'явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (вони вже означені вище), так і методологічні принципи їх:
• розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує дитину;
• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
• дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;
• формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;
• добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
• глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактування в культурно-мистецькому просторі;
• доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;
• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
• особистісно-зорієнтований підхід   у формуванні навчальних запитань і завдань, а  також у побудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.

Завданнями уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів є:
• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;
• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;
• виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;
• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрас-ного, вміння насолоджуватися художнім твором;
• виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їхньому розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;
• поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;
• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
• виробляти вміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати моно-логічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
• допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;
• виховувати шану до народних і православних релігійних традицій українців, за якими споконвіку жили наші предки;
• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску

в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;
• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;
• виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;
• викликати в учнів щире прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;
• розвивати вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, висловлювати свої враження від почутого, побаченого;
• формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;
• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів на уроках літе-ратури рідного краю, практикуючи твори   малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери  письма тощо).
     Підготовка до уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів передбачає:
• випереджаюче   ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) протягом літа, навчального року;
• підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності школярів;
• планування навчально-пізнавального дійства (сценарію), змістового наповнення уроку (заняття);
• чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, ар-хівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виста-вок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання слов-ничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценіч-

ні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.
    У методичних працях описані різні позиції в оцінці характеру та специ-фіки вивчення літератури в школі і класифікації уроків. Нажаль, заняття з літератури рідного краю обійдені увагою. Специфіка таких уроків очевид-на, тому маємо пам'ятати про те, що на них розглядається матеріал біль-шого обсягу, ніж на звичайному занятті; навчальна діяльність учнів позна-чена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних еле-ментів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу.

Уроки л можуть бути як традиційними так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, "оживлення", художня розповідь тощо (для 5-8-х класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11-х класів).

Готуючись до проведення уроків літератури рідного краю, викликає безліч запитань. Адже методичною наукою ще не розроблена типологія цих уроків. У своїй роботі Оксана Іванівна проводить як традиційні так і нестандартні  уроки.  Було  проведено відкриті  уроки  на тему: «Душа співає… Просить світла храму…» (9 клас), «Життєвий творчий шлях Іва-на Олексенка» та інші. Позакласні заходи «День української писемності та мови» ( зустріч з письменниками Мелітопольщини), в рамках шкільного етапу конкурсу ім.П. Яцика.

 Структура та змістове наповнення традиційного заняття в  5-8 класах:

І. Навстановчо-мотиваційний етап.

Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

Бесіда, психологічна установка, мотивування дій.

Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап

Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (інколи, якщо доцільно,-гра)

Уведення учнів у світ митця (розповідь словесника чи учнів про життя автора та його твір).

Визначення місця твору в системі мистецького доробку автора.

Словникова робота.

Сприйняття та осмислення змісту художнього твору.

Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання поставлені у творі.

Проміжне осмислення виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексійний етап.

Представлення продукту праці ( підготовленого вдома заздалегідь під час уроку).

Усвідомлення учнем і вчителем рівня збагачення власного досвіду свого Я (творча рефлексія).

Узагальнення почутого, встановлення закономірностей в виучуваного матеріалі.

Підбиття підсумків, коментування домашнього завдання з курсу літерату-ри рідного краю.

9-11 класи.

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Емоційно насичене вступне словоогляд.

Активізація мотиваційних резервів учнів.

Навчальна рефлексія.

ІІ. Операційно- пізнавальний етап.

Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

Словникова робота, заповнення понятійно-терміналогічного «поля».

Сприйняття й осмислення змісту художнього твору, його композіційної будови письма.

Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.

Розв’язання старшокласниками проблемних завдань відповідно до їх інтелектуально- вольових можливостей та психо-фізиологічних особли-востей (робота в парах, групах, літературознавчий  та лінгвістичний практикум за творчим доробком авторам).

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап.

Встановлення логічних зв’язків, закономірностей у розгуляному творі (творчості).

Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія).

Узагальнення систематизація здобутих знань та представлення системи завдань для наступного заняття.

Нові педагогічні технології дають учителеві змогу допомогти шко-ляреві проникнути в таїну художнього тексту, зрозуміти задум автора, його та персонажів « точку зору» стимулюють читача до пошуку істини, щоб для себе «світ по новому відкрити». Вони урізноманітнюють форми навчальної діяльності учнів як під час стандартного традиційного уроку, так і в умовах нетрадиційної організації заняття.

    Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організа-

цією навчально-пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб'єктів, забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно- зорієнтованих завдань, дають змогу відійти від шаблонів у методиці, краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивіду-альні особливості учнів, сприяють вихованню творчої учнівської особис-тості, розширенню функцій учителя. Спираючись на структури вже згада-них занять, пропонуються  моделі  навчальних технологій, які можуть бути основою побудови нетрадиційних уроків:
      - «Технологія глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей» (за В. Шаталовим)
    -  «Інтерактивні методи навчання» (за О. Пометун). 

Конспект уроку з української літератури у 5-му класі

Леся Українка «Колискова»

Любов матері до свого сина

Мета: ознайомитися із твором Лесі Українки, усвідомити ідейно-художні особливості вірша «Колискова»; повторити і розвивати навички виразного читання, аналізу поезій, порівняння, літературних творів та народних; виховувати любов і пошану до жінки-матері, стійкість у подоланні життєвих труднощів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменниці, збірки народних колискових пісень, аудіо записи колискових, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: колискові пісні, ліричний вірш та його ознаки; пестливі слова.

Хід уроку

Собі ім’я свого народу

Навіки, як вона, візьми.

Дмитро Павличко

Довгими щирими сими словами

До людей промовлятиму я…

Леся Українка

І. Створення відповідного емоційного настрою. Мотивація навчальної діяльності.

Відкрийте, будь ласка зошити. Запишіть двадцять дев’яте січня, класна робота.

Тема нашого уроку…

Мета…     Епіграф…  

         Сьогоднішній наш урок – це зустріч зі святинею – маминою піснею, адже колискова – це пісня материнської душі і безмежної любові. А тому в ній так щільно переплетені радість і біль, тривога й надія.

         На уроці ми познайомимося з колисковою піснею! Лагідний материн наспів засіває дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростають поети і композитори, хлібороби та захисники рідної землі, філософи і політики, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя.

         Працювати на уроці ми будемо в групах. Перша група – бібліографи, підготували творчі роботи і познайомлять нас із цікавими сторінками з життя Лесі Українки. Друга група – художники, підготували виставку малюнків до нашого сьогоднішнього уроку. Третя група – літературознавці, познайомлять нас із новими літературними термінами.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

(Але перш ніж почати ми детально розглянемо тему нашого уроку, давайте пригадаємо яким на сьогодні було домашнє завдання)

Перевірка домашнього завдання.

1.     а) Отже хто розповість нам короткий біографічний нарис про Лесю Українку?

Зверніть будь ласка увагу на портрет Лесі Українки на екрані.

          б)  Група бібліографів підготувала повідомлення на тему: «Цікаві сторінки життя Лесі Українки». (творчі роботи)

     2. «Робота в групах» (кросворд) на тему: «Життєвий і творчий шлях Лесі Українки» - роздатковий матеріал.

А зараз перевірка всіх, як ви засвоїли матеріал.

 

 Закінчуємо роботу. Звіряємо правильні відповіді з мультимедійним екраном.

1.     Повне справжнє ім’я Лесі Українки. (Лариса)

2.     Під впливом чого маленька Леся пішла в ліс уночі? (Легенд)

3.     Щоб не плакати від життєвих негараздів, Леся… (Сміялась)

4.     Хто за родом занять була мати Лесі Українки? (Письменниця)

5.     Що написала Леся Українка для своїх сестричок? (Підручник)

6.     Кого запрошувала Леся разом з чоловіком для записів історичних пісень? (Кобзарів)

7.     Що робила Леся Українка, переїхавши до Києва, в гуртку молоді? (Переклади)

8.     Що було найбільшим ворогом Лесі Українки? (Хвороба)

9.     Місто, куди переїхала родина Лесі Українки, щоб дати серйозну освіту дітям? (Київ)

10.                                                                                                                                                                 Який край є батьківщиною Лесі Українки? (Волинь)

11.                                                                                                                                                                 Справжнє дівоче прізвище? (Косач)

12.                                                                                                                                                                Прізвище мати Лесі Українки? (Пчілка)

Відео

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.     Слово вчителя. (На фоні пісні «Свіча»)

У Тараса Григоровича Шевченка є такі слова:

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

     І це дійсно так. Немає нічого сильнішого над материнську любов. А діти – це найдорожче, найпрекрасніше, що є у батьків, це майбутнє кожної нації й людства взагалі.

     Безмежні материнська ласка й турбота. Матері щоденно й щохвилинно турбуються про діток, дбають, щоб виросли вони здоровими, щасливими, добрими й розумними, щоб уміли переборювати труднощі, які трапляться на їхньому життєвому шляху. Недаремно на іконах Богородиця, Мадонна найчастіше зображуються з дитям на руках.

     Матері доводиться проводити безсонну ніч над ліжечком дитини, якщо та хворіє чи чомусь не спить. Матуся приколисує дитину, співає їй пісні, що називаються колисковими, і в них передає свою любов до дитяти й ніжність.

2.     Бесіда. Давайте пригадаємо, що ви знаєте з початкової школи про колиски. Чи знаєте ви, з чого робили колиски?

1.     Колиски робили з дерева: калини, ясена, клена або плели з лози, щоб діти були дужими та співочими. Про це співається навіть у самих колискових:

Колисочка яворова,

Колисочка з горішка.

Нехай на ній колишеться

Маленька потішка.

2.     Колись колиски підвішували до сволока. Ще й тепер в хатах можна побачити скоблики, до яких їх підвішували.

3.     А ще в народі існував звичай: колиску, що вже вийшла з ужитку, ніколи не викидали. Її берегли доти, доки жили люди в хаті.

4.     Біля колиски, плетеної з лози чи різьбленої з дерева, творилася найбільша таїна людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів:

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло,

Соньки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в головоньки.

5.     Мамина пісня… Але ж її не може бути без мами – найдорожчої, найріднішої для кожного з нас людини.

                Саме над колискою твориться  найбільша таїна людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів:

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло,

Соньки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в головоньки.

Зверніть увагу, у вас на партах лежать літературні помічники.

Колискова – вірш, пісня народного чи літературного походження, призначена для присипляння дитини та її виховання. (Звертаємось до літературних помічників).

Славетна українська поетеса у 1890 р. написала вірш «Колискова», слова якого були покладені на музику Ю. Рожавського. Це вірш-монолог матері, яка захоплена красою ясної місячної ночі.

3.     Виразне читання вчителем вірша «Колискова»

Відкрийте підручники. Слідкуємо за текстом.

Місяць яснесенький                                          Тяжка годиненько!

Промінь тихесенький                                        Гірка хвилинонько!

Кинув до нас.                                                     Лихо не спить…

Спи ж ти, малесенький,                                     Леле, дитинько!

Пізній бо час.                                                     Жить – сльози лить.

Любо ти спатимеш,                                          Сором хилитися,

Поки не знатимеш,                                            долі коритися!

що то печаль.                                                    Час твій прийде

Хутко прийматимеш                                         з долею битися, -

Лихо та жаль.                                                     Сон пропаде…

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Поки є час.

4.     Виразне читання вірша учнями.

А зараз ми починаємо читати вірш ланцюжком, працюючи в групах.

5.     Знову звертаємось до літературних помічників. Слово групі літературознавців.

У звертаннях до дитини, у народних та літературних колискових часто

вживаються як художній засіб слова – зменшено-ласкаві із суфіксами –еньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк- та ін.

Пестливі слова – це зменшено-ласкаві слова й вислови в художньому творі із суфіксами –еньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк- та ін., які використовуються як художні засоби для передачі ніжності, любові, замилування, зворушення (інколи іронії).

                                                                         

6.     Творче завдання на закріплення.

Впишіть пестливі слова, які вживає Леся Українка у вірші «Колискова»; з’ясуйте їх роль у творі:

- есенький; -онько-

 

Ці слова допомагають висловити ніжність, душевне зворушення, замилування, любов. Давайте перевіримо чи правильно ви виконали завдання звіряючись з таблицею.

7.     А тепер ми з вами проведемо словникову роботу.

Діалектизми – елементи народної мови, місцеві діалекти.

Синоніми – слова, різні за звучанням, але близькі за смислом (що дозволяє точніше висловити думку, запобігаючи повторам)

Хутко – швидко;

Леле – вигук, синонім до ой;

Хилитися – підкорятися.

8.     Аналіз поезії (схема).

В молодших класах ви вже аналізували поезії. Давайте звернемося до наших літературних помічників.

План 1.     Автор, назва твору. 2.     Про що ця поезія? (Людське почуття, пора року, пейзажний малюнок, роздуми поета про спогад, про поезію, людину, почуття… тощо) 3.     Які настрої, почуття передає поет у вірші? З яким почуттям треба читати цей твір? 4.     Які художні засоби використовує автор, створюючи поетичні образи твору? Яку роль вони виконують. 5.     Зупинись на рядках, у яких зображена головна думка твору.

9.     Усне малювання. А зараз звертаємось до групи художників. Вони отримали випереджаюче завдання – намалювати малюнки до «Колискової». Зараз намалюйте усно картину, яка постала вперше у вашій уяві при прочитанні вірша.

10.                        Слово вчителя.

Існує багато крім народних колискових пісень, з якими ви ще познайомилися ще на уроках в початковій школі.

Коли ми готувалися до Свята матері в 4-му класі то вивчили таку народну колискову.

Котику сіренький,

Котику біленький,

Котик волохатий

Не ходи по хаті

Не ходи по хаті

Діти будуть спати,

Котик воркотати!

Ой, на кота воркота

На дитину дрімота.

А-а-а-а

11.                        Виразне читання народних колискових пісень учнями; прослухування аудіо записів («Колискова», у виконанні Ніни Матвієнко).

12.                        Обмін враженнями від твору.

Що запам’яталося, вразило; чим схожий на народні колискові й чим відрізняється від них.

13.                        Доведіть, що даний твір є віршем: визначте риму та ритм.

Записано прислів’я на кратках і переплутано. Допоможіть об’єднати частини  прислів’я та знайти те, яке найбільше підходить до головної думки вірша Лесі Українки «Колискова»:

Гірка напасть

Хто з правдою зрідниться,

спати не дасть

Підеш в люди, синку,

Б’ють

той і грому не боїться

натрудиш спинку

Чия відвага,

того й перемога

а плакать не дають.

 

Звіримо правильні відповіді з екраном.

IV.  (Що нового ви дізнались сьогодні на уроці, що для себе взяли цікавого?)

«Колискова» Лесі Українки – лірична поезія, в якій віддзеркалена щира відданість материнського серця, турбота за майбутнє сина та віра у його щасливу долю. Століттями звучать колискові, передаючи з покоління в покоління любов, ніжність, ласку та доброту – одвічні загальнолюдські цінності.

(Що нового ви дізнались сьогодні на уроці, що для себе взяли цікавого?)

Підсумок. Сенкан (схема).

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання. (Диференційоване)

      Вивчити напам’ять вірш «Колискова».

група а) Відповіді на запитання сторінка 102

група б) Підготувати розповідь «Колискова моєї мами, бабусі» з ілюстраціями, своїми дитячими фотокартками.