Українська мова

При підготовці та проведення уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів звертаємо увагу на:

         по-перше:

 планувати уроки, враховуючи специфіку літератури як вид мистецтва;

         по-друге:

добирати літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності:

         по-третє:

вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії,релігії, філософії свого краю:

         по-четверте:

 забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино- /народо/-/україно/-знавчих традицій:

         по-п’яте :

виробляти  особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися, самоствердитися.

Інтерес школярів до літератури рідного краю з'явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (вони вже означені вище), так і методологічні принципи їх:
• розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує дитину;
• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
• дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;
• формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;
• добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
• глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактування в культурно-мистецькому просторі;
• доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;
• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
• особистісно-зорієнтований підхід   у формуванні навчальних запитань і завдань, а  також у побудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.

Завданнями уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів є:
• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;
• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;
• виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;
• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрас-ного, вміння насолоджуватися художнім твором;
• виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їхньому розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;
• поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;
• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
• виробляти вміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати моно-логічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
• допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;
• виховувати шану до народних і православних релігійних традицій українців, за якими споконвіку жили наші предки;
• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску

в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;
• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;
• виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;
• викликати в учнів щире прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;
• розвивати вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, висловлювати свої враження від почутого, побаченого;
• формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;
• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів на уроках літе-ратури рідного краю, практикуючи твори   малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери  письма тощо).
     Підготовка до уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів передбачає:
• випереджаюче   ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) протягом літа, навчального року;
• підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності школярів;
• планування навчально-пізнавального дійства (сценарію), змістового наповнення уроку (заняття);
• чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, ар-хівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виста-вок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання слов-ничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценіч-

ні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.
    У методичних працях описані різні позиції в оцінці характеру та специ-фіки вивчення літератури в школі і класифікації уроків. Нажаль, заняття з літератури рідного краю обійдені увагою. Специфіка таких уроків очевид-на, тому маємо пам'ятати про те, що на них розглядається матеріал біль-шого обсягу, ніж на звичайному занятті; навчальна діяльність учнів позна-чена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних еле-ментів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу.

Уроки л можуть бути як традиційними так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, "оживлення", художня розповідь тощо (для 5-8-х класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11-х класів).

Готуючись до проведення уроків літератури рідного краю, викликає безліч запитань. Адже методичною наукою ще не розроблена типологія цих уроків. У своїй роботі Оксана Іванівна проводить як традиційні так і нестандартні  уроки.  Було  проведено відкриті  уроки  на тему: «Душа співає… Просить світла храму…» (9 клас), «Життєвий творчий шлях Іва-на Олексенка» та інші. Позакласні заходи «День української писемності та мови» ( зустріч з письменниками Мелітопольщини), в рамках шкільного етапу конкурсу ім.П. Яцика.

 Структура та змістове наповнення традиційного заняття в  5-8 класах:

І. Навстановчо-мотиваційний етап.

Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

Бесіда, психологічна установка, мотивування дій.

Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап

Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (інколи, якщо доцільно,-гра)

Уведення учнів у світ митця (розповідь словесника чи учнів про життя автора та його твір).

Визначення місця твору в системі мистецького доробку автора.

Словникова робота.

Сприйняття та осмислення змісту художнього твору.

Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання поставлені у творі.

Проміжне осмислення виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексійний етап.

Представлення продукту праці ( підготовленого вдома заздалегідь під час уроку).

Усвідомлення учнем і вчителем рівня збагачення власного досвіду свого Я (творча рефлексія).

Узагальнення почутого, встановлення закономірностей в виучуваного матеріалі.

Підбиття підсумків, коментування домашнього завдання з курсу літерату-ри рідного краю.

9-11 класи.

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Емоційно насичене вступне словоогляд.

Активізація мотиваційних резервів учнів.

Навчальна рефлексія.

ІІ. Операційно- пізнавальний етап.

Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

Словникова робота, заповнення понятійно-терміналогічного «поля».

Сприйняття й осмислення змісту художнього твору, його композіційної будови письма.

Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.

Розв’язання старшокласниками проблемних завдань відповідно до їх інтелектуально- вольових можливостей та психо-фізиологічних особли-востей (робота в парах, групах, літературознавчий  та лінгвістичний практикум за творчим доробком авторам).

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап.

Встановлення логічних зв’язків, закономірностей у розгуляному творі (творчості).

Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія).

Узагальнення систематизація здобутих знань та представлення системи завдань для наступного заняття.

Нові педагогічні технології дають учителеві змогу допомогти шко-ляреві проникнути в таїну художнього тексту, зрозуміти задум автора, його та персонажів « точку зору» стимулюють читача до пошуку істини, щоб для себе «світ по новому відкрити». Вони урізноманітнюють форми навчальної діяльності учнів як під час стандартного традиційного уроку, так і в умовах нетрадиційної організації заняття.

    Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організа-

цією навчально-пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб'єктів, забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно- зорієнтованих завдань, дають змогу відійти від шаблонів у методиці, краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивіду-альні особливості учнів, сприяють вихованню творчої учнівської особис-тості, розширенню функцій учителя. Спираючись на структури вже згада-них занять, пропонуються  моделі  навчальних технологій, які можуть бути основою побудови нетрадиційних уроків:
      - «Технологія глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей» (за В. Шаталовим)
    -  «Інтерактивні методи навчання» (за О. Пометун).